Шановні ветерани війни і праці, "діти війни"!

     На Вашу долю випали нелегкі роки:  дитинство та юність обпалила війна, Ви мусили відбудовувати зруйноване війною господарство, піднімати країну з руїн, переживати голод і холод, щоб Ваші діти й онуки жили щасливіше. За це Вам — низький уклін і шана.  Про кожного з Вас можна написати книгу, і це була б цікава та хвилююча розповідь про людей, чиї біографії тісно переплелися з біографіями населених пунктів  Ковельщини та  України.
     На жаль, у  нинішній час  Вам теж  нелегко,  бо у багатьох низькі пенсії, а ліки — надто дорогі, Вам доводиться знову переживати за онуків, правнуків, котрі стають на захист Вітчизни, багато з Вас опинилися у скрутній ситуації через хвороби, нелегку старість, самотність. Життя  вкотре Вас не щадить.
    Тому, аби  ми не забували тих, хто поруч  та  потребує допомоги, уваги, і виявляли до них милосердя, доброту, любов, й запровадили 1 жовтня — День людей літнього віку. Бо хоч старість вважають осінню життя, але вона може бути теплою, сонячною, спокійною, коли поряд — чуйні та добрі люди.
                                       Є поміж нас багаті й бідні,
                                       Кому що треба — доля не пита.
                                       Та є дві речі всім так необхідні:
                                       У світі мир, а в душах — доброта.
     Тож бажаю Вам, шановні, жити довго-довго при доброму здоров'ї, у радості й достатку! Низько вклоняюся Вам і дякую за трудовий і ратний подвиг!
З повагою —
Валентина СІЧКАР,
голова районної ветеранської організації.